ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ. № 686
11 вересня 1965 року на вулиці Кірова (нині Соборна) відкрився магазин “Новинка” (верхнє фото). Про це писав Р.Кіндрат у матеріалі “Новинка” приймає покупців”, що був надрукований 15.09.1965 у газеті “Дзержинець”.
“Наше місто збагатилось ще одним овочевим павільйоном – “Новинка”. Він має чудову архітектурну форму, весь із скла та склопластики, красиво зроблена вітрина, на відміну від раніше споруджених овочевих базарів – набагато зручніший, просторіший.
У суботу відбулось відкриття магазину. Начальник відділу робітничого постачання заводу імені Дзержинського т.Сасункевич перерізав традиційну стрічку, і перші відвідувачі зайшли у павільйон. Тут їх радо зустріли продавці. Всі вони у зелених халатах з білими комірцями, у білих хусточках.
Прийшли на відкриття й проектанти і будівельники. Їх цікавить, як же трудящі сприймуть подарунок, чи всі задоволені? Багато попрацювали над розробленням проекту магазина проектант М.Д.Углянський, начальник проектного відділу М.Г.Зубов та начальник будівельної групи О.Л.Галінзовський. А втілили цей проект у життя робітники управління “Дніпрореммаштресту”. На будівництві особливо відзначились штукатури В.Яцкова, Н.Сорока, бетонниця А.Келеса, газозварник П.Безуглий, слюсар-інструментальник Д.Сахно, начальник дільниці І.Акулов та інші. Вмілими руками зведена будова.
Добре організували торгівлю працівники відділу робітничого постачання. У магазині кожна господарка зможе купити все необхідне. Тут продаються свіжі й консервовані овочі та фрукти, соки, м`ясо, свіжа риба. Є відділення де можна придбати в разі потреби, господарські сумки, пластмасові відеречка. А рибу можна купити ще живу. У залі де йде продаж, великий скляний акваріум, в ньому плаває риба. Великий басейн для риби з нержавіючої сталі споруджено в складському приміщенні. Тут же зручна, добре пристосована ванна для миття овочів та фруктів.
Кожного покупця радують написи на табличках: “У магазині приймаються попередні замовлення на овочі”, “М`ясо і риба, куплені в магазині, приймаються на збереження”.
– Це дуже зручно, – говорять робітниці комбінату побутового обслуговування З.Л.Шалько та А.І.Ляховченко.
– Красивий магазин. Хочеться побажати, щоб завжди ми, жінки, змогли тут купити все необхідне, – говорить працівниця заводу-втузу А.С.Пенькова.
Будемо сподіватись, що запити трудящих тут завжди будуть задоволені. Овочі в магазин поставляють радгоспи імені Орджонікідзе та “Дзержинець”.
Про салон-магазин “Гермес” писала Зоя Макаревич у газеті “Дзержинці” 23 вересня 1990 року. Її матеріал називався “Гермес – покровитель ринку?” Фото Юрія Домашенка.
“Під`їхавши до нового магазину (на місті колишньої “Альонушки”) за кілька хвилин до його відкриття після перерви, ми побачили чималий натовп бажаючих познайомитися із “Гермесом” зсередини. Поряд на проїжджій частині, застигли в чеканні кілька машин… Найбільш нетерплячі покупці уже зазирали у вікна цього непримітного на перший погляд торговельного підприємства, що привертає увагу в основному яскравою вивіскою з іноземними літерами. На щастя, наших знань з англійської якраз вистачило, щоб зрозуміти: перед нами салон-магазин.
У чому ж відмінність “Гермеса” від інших магазинів, зокрема, комісійних? Розповідає президент комерційної фірми “Супермаркетінг” А.І.Іванов:
– “Гермес” – перший салон-магазин нашої фірми, зареєстрований як мале підприємство у міськвиконкомі 23 вересня. Фірма займається вивченням попиту покупців та частковим його задоволенням. Ми закуповуємо товар у спільних підприємств, а також готові його купувати у зарубіжних фірм. Зокрема встановили зв`язаних з фірмами Торонто, Гамільтона. Беремо й товари на комісію, щоправда, ціни на них встановлюють самі покупці.
– Судячи по цінах, Ваш магазин – це “чорний” ринок під дахом?
– А чому ми так боїмося ринку? Час уже не тільки говорити, а й переходити до нього. А ціни у нас, до речі, нижчі, чим на базарі. І чим більше буде таких магазинів, як наш, тим вони будуть нижчими. Зате де ви зараз купите свіжі полуниці чи смородину? А в нас є. Коли укладемо договори з колгоспами, буде і ковбаса – запакована, як це й заведено в усіх фірмах. Що ж стосується порівняння “Гермеса” з ринком, то розсудіть, що краще. Виручені за такий товар на ринку гроші йдуть виключно в кишеню продавця. А ми сплачуємо 45 процентів податку в бюджет міста, ще два – на соціальний розвиток. Що місту вигідніше?
…Покупці в “Гермесі” придивляються недовго. Уже в перші дні роботи товарообіг складав близько 10 тис. крб. на день. Швидко зникли з прилавка чоловічі плавки за 100 крб, розбираються молодіжні курточки за 489 крб. Схоже, людей лякають не високі ціни, а порожні прилавки. Що ж, нічого дивного, що в такій ситуації практичний вісник богів Гермес вважає за краще бути покровителем ринку, а не просто торгівлі, що поступово втрачає усю свою жвавість у державних магазинах”.