ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ. 866

 

Таким запам’ятався ветеранам інтер’єр фойє управління експлуатації газового господарства, яким він був в доперебудовні часи. Партійні з’їзди тоді зустрічали найвищими показниками у праці. Верхнє фото з книги “В світлі блакитного вогню”. 2005.

 

 

Дніпродзержинськ виявився в авангарді, почавши газифікацію раніше інших населених пунктів області. Вже на 1 Травня 1955 року по газопроводу був пущений в місті коксовий газ, місце підключення якого знаходилося на вулиці Широкій, 200. До вулиць Медична і Сировця був прокладений газопровід діаметром 300 мм, будівництво якого велося в 1953-1955 роках. А в одному з дворів на вул. Галини Романової був побудований перший газорегуляторний пункт (ГРП-9). Отримати газ раніше інших пощастило жителям будинків №№ 1,3,5 по вулиці Медичній та №№ 51,53,55,57,59,61 по вул.Сировца. З книги “В світлі блакитного вогню”. 2005.

 

В 1957 році в міському парку відпочинку був збудований другий газорегуляторний пункт (ГРП-8). З книги “В світлі блакитного вогню”.

 

“Працівників газового господарства часто називають нащадками Прометея. І дуже символічно, що в нашому місті вони подарували вічний вогонь самому Прометею. У період підготовки до ювілейних урочистостей, 1 березня 2000 року, була проведена заміна газопроводу низького тиску в сквері проспекту Леніна на вогонь Вічної слави біля пам’ятника “Прометей”. Акт виконаних робіт підписала майстер дільниці служби по експлуатації газопроводів і споруд на них Дніпродзержинського УЕГГ Наталія Євгенівна Ююкін”. З книги “В світлі блакитного вогню”.

Довгий час вічний вогонь з газового пальника біля основи пам’ятника “Прометей” під табличкою з висловлюванням Леніна не працював. Традицію відродили в першій декаді січня 2020 року на постійній основі. Рішення, за словами чиновників, було прийнято “на рівні міського керівництва.”

 

“У 90-і вночі з вічного вогню біля Прометея, коли відключали газ, сперли решітку. Її так і не знайшли. Виявилося, що решітка не зовсім проста і має спеціальний сплав. Нову виливали на кафедрі сталі нашого університету. Керували виплавкою сталі потрібної марки в лабораторії кафедри сталі на індукційній печі викладачі Ю.І.Шиш і А.Г.Чернятевич. Опоку і форму нової решітки виготовляли на ДМК”, – розповів Сергій Красан.

Текст Віктора КУЛЕНКА.