Перейти до вмісту
Меморіал на кладовищі радянських воїнів, загиблих під час взяття Берліна у квітні–травні 1945 року. Скульптор – кам’янчанин Іван Гаврилович Першудчев. Меморіал відкритий у 1949 році. Верхнє фото.
Учень IX класу середньої школи № 18 Веніамін Яковлєв захоплюється образотворчим мистецтвом. У вільний час він відвідує студію образотворчого мистецтва при Палаці культури заводу імені Дзержинського.
На знімку: Веніамін Яковлєв за роботою над скульптурним портретом видатного російського художника І.Ю.Рєпіна.
Фото І.Василенка
“Дзержинець” 28.12.1958.
Заслужений художник України, скульптор Гарнік Хачатрян працює над останніми штрихами перед установкою бюста першому директору-розпоряднику Дніпровського металургійного заводу Ігнатію Ясюковичу. Робота над бронзовим пам’ятником вагою 350 кг тривала 8 місяців. Липень 2014 року.
Гарнік Хачатрян готується до перевезення у Херсон, створеної ним скульптури звичайної людини. Чоловік цей на старість втратив зір та, щоб протриматися у цьому світі, знайшов собі заняття, що дозволяло йому мати на прожиття якісь копійки. Анатолій Малішевський – співав, стоячи у одному й тому ж місті на одній з людних вулиць Херсону. По його смерті, у якийсь момент херсонцям стала помітною відсутність чоловіка і його пісень. Отже живим лишилася пам’ять про старенького співака. Розповідають, що молоді херсонці зібрали кошти і замовили виготовлення скульптурної фігури нашому земляку, заслуженому художнику України Гарніку Хачатряну. У середині травня 2021 року у Херсоні відбувся молодіжний фестиваль, однією з локацій котрого було відкриття пам’ятника звичайній людині.
25 квітня 2017 року у стінах загальноосвітньої школи № 44 відкрилася персональна виставка робіт скульптора Сергія Болдова. “З самого дитинства любив щось ліпити з пластиліну. Мама каже, що я цим почав займатися з трьох років. За всі роки я стільки наліпився, що мої руки вже майже схожі на цей матеріал”, – розповідає Сергій Болдов. Вікторія Сергіївна Гудименко відразу помітивши, що Сергій добре ліпить, запросила хлопчика вчитися до філії “художки” імені Першудчева. “Сергійка я знаю з десяти років. Він був одним з перших моїх випускників художньої школи. Вже тоді це був завзятий маленький скульптор. Особливо його надихнула перемога в конкурсі-виставці “З Україною в серці”. Йому треба було виконати роботи на тематику народних промислів. Сергій виліпив трьох баранців, за яких отримав перше місце в області. Це його надихнуло, ще більше розпалило інтерес до творчості”, – розповідає В.Гудименко. “Я тоді наліпив кілька баранців і їх показали на виставці в Будинку дитячої та юнацької творчості, – посміхаючись згадує Сергій. – Я прийшов на цю виставку, дивлюся, а там експонуються мало не шедеври світового мистецтва. Подумалося, що тут робити моїм баранчики, але в результаті виявилося, що мої роботи стали кращими. Пізніше я довідався, що ті “шедеври” були куплені в магазині і виставлені для створення масовості. Мої ж роботи поїхали на обласну виставку, з якої подзвонили і сказали , що я і там став лауреатом. Коли поїхав на нагородження, то ні в одній з трьох номінацій дитячих робіт не почув свого прізвища. Мені стало прикро, що мене обдурили. Але, потім виявилося, що я став абсолютним переможцем серед усіх робіт глиняної скульптури. В результаті, з грамотою і подарунковим плеєром, я як герой повернувся додому. Це була моя перша виставка і перша перемога”. На фото С.Болдов і В.С.Гудименко.
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Вам також може сподобатись
