ФОТОМАНДРІВКА КАМ’ЯНСЬКИМ-ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИМ І ЙОГО ОКОЛИЦЯМИ. № 1962
Однією з диверсійно-розвідувальних груп, що діяли під час Другої світової війни у Польщі, була “Вісла”. Командиром її був Олексій Олександрович Лотов, що став прообразом культового кіногероя “Майора “Вихоря”, створеного за однойменним романом Юліана Семенова. Після закінчення війни, Лотов керував з грудня 1958 по червень 1985 року Дніпродзержинським (Кам`янським) будівельним управлінням “Гідромеханізація”. Верхнє фото.
22 вересня 1944 року під грифом “цілком таємно” до Москви було надіслано спецдонесення НКДБ УРСР “За виведенням у тил противника групи “Вісла” у складі 9 осіб, сформована з бійців українських партизанських загонів. У ніч на 21 вересня з Львівського аеродрому її доставили в район за 50 км від Кракова. Перед “Віслою” поставлено завдання про виконання “диверсійних та спеціальних заходів у тилу противника на території Західної Польщі”. За 4 місяці (21.09.44 – 30.01.45) група зросла до 52 осіб за рахунок військовополонених та місцевого населення.
За спогадами Генріха Яковича Кузнєцова, який тоді був заступником голови Дніпродзержинського міськвиконкому, партизанський досвід Лотова став у нагоді при підготовці піщаної “подушки” для нових мікрорайонів лівобережжя. “Всі розуміли, що в Кабмінах та Генпланах УРСР та СРСР довго йдуть погодження. А пісок має злежатися, щоб на ньому можна було будувати висотки! Це, звичайно, була ще та авантюра!, – писала для газети “Событие” Людмила Глок. – Але начальник “Гідромеханізації” О.О.Лотов поставив земснаряд, як колись ставив міни, – у всіх на виду, але непомітно. Управляючий трестом В.П.Шмаков “спартизанив” 500 тонн труб потрібного діаметра. І.Я.Ситницький та начальник СУ “Дніпроелектромонтаж” підпільно забезпечували земснаряд електроенергією. Хто міг запідозрити, що у грудні 1969 року, за рік до затвердження Генплану будівництва, у Дніпродзержинську вже почали працювати над його здійсненням! Ну, а вже з початком лівобережжя, Олексій Олександрович 12 років був незмінним членом виконкому Дніпровської районної ради депутатів”.
Газета “Дзержинець” 12 червня 1984 рік.