ВОЛОДИМИР ЗАРУБІН – “ЛЮДИНА, ЯКА НАМАЛЮВАЛА НОВИЙ РІК”
Володимир Іванович Зарубін був творцем цілого світу кумедних тварин. Дивлячись на його листівки, мало хто здогадувався, що цей же художник був автором образів 103 мультфільмів: “Мауглі”, “Ну, постривай!”, “Слідами бременських музикантів”, “Таємниця третьої планети”, “Жив-був пес” і безлічі інших. За 30 років роботи було виготовлено понад 1,5 мільярда листівок і конвертів з його малюнками, але художник помер майже в злиднях.
Володимир Зарубін народився в 1925 році, третім сином у сім’ї. Батьки заохочували його захоплення та талант до малювання. Тато запропонував йому створити власну колекцію листівок. У ті роки отримати красиву картинку з коротким посланням від близьких було справжнім задоволенням. Художнику вдалося зберегти в пам’яті щастя, пов’язане з листоношею, що приносить звістку від далеких друзів, а потім втілити це у власних малюнках. Колекція хлопчика зросла до п’яти тисяч барвистих листівок.
“Перший малюнок, пов’язаний із тваринами, створив у 5 років, — розповідав Зарубін для журналу “Філателія” 1992-го. — Зобразив коня, який біжить. У нього з-під хвоста яблука падали. Цей малюнок по всьому селу з рук у руки переходив”.
На початку 1940-х сім’я Зарубіних переїхала з Орловської області до міста Лисичанськ на Луганщині. Батько зі старшими синами хотів влаштуватися на новозбудовані хімічні підприємства. Але почалася німецько-радянська війна й вони пішли на фронт. 16-річного Володимира Зарубіна разом з іншою молоддю нацисти забрали на завод у Німеччину.
Після війни повернувся до Лисичанська. Потім поїхав до брата, який осів у Москві. Працював на заводі, навчався у вечірній школі. Володимир відвідував курси малювання мультфільмів, багато років талановитий художник працював на кіностудії “Союзмультфільм”. Дивлячись на його листівки, мало хто здогадувався, що цей же художник був автором образів у сотнях улюблених мультфільмів.
Зарубін почав малювати листівки в 1962 році. В епоху державного соцреалізму в мистецтві були встановлені суворі правила, що регулювали будь-який вид творчості, а особливо все для масового споживання. Кожну нову картину мали затверджувати бюрократи художньої ради. Від багатьох ідей довелося відмовитися, але художник продовжував малювати у власному стилі, і незабаром мільйони простих людей вирішили купувати його листівки, на яких були зображені не відважні піонери, що бадьоро крокують під прапором у світле майбутнє, а ведмеді на санях, сніговики, наряджаючі новорічну ялинку, а зайчики з квітами поспішають привітати когось у казковому лісі з днем народження. Мало хто знав ім’я художника, але багато хто із задоволенням копіював його милих тварин.
Володимир Зарубін став відомий як художник, який малював листівки, і отримував багато листів від шанувальників. Сучасники згадують, що він завжди відповідав на ці листи. Його характер, можна сказати, проявляється відразу в його творчості: щирий, відкритий, добрий – саме таким він був у житті, тому шанувальники його творчості, отримуючи сповнені тепла листи, не розчарувалися у своєму кумирі. На жаль, зміна часів призвела до того, що його робота стала менш комерційною. У 1990-ті роки йому вже йшов сьомий десяток, і художнику було важко адаптуватися до світу, який руйнувався на його очах. Листівки катастрофічно втрачали актуальність, а сама пошта начебто опинилася під загрозою. Щоб спробувати заробити на життя, Зарубіну довелося реагувати на ринок, і він віддав свої роботи невеликим видавництвам. “У 1996 році після дзвінка з видавництва, що переживало труднощі, повідомили, що він не отримає плату за роботу за останній тиждень. За кілька годин тато помер. Удома. Раптово. У мене на очах. Це сталося 21 червня. Йому було 70”, – згадував син Олександр.
1 588 270 000 листівок із малюнками Володимира Зарубіна надрукували з 1962-го по 1996 рік. Однак деякі вважаються раритетами. У філокартії є окремий напрямок — колекціонування листівок Володимира Зарубіна. На сайтах оголошень їх вартість коливається від 10 до 200 гривень за картку. Напевно кожен, хто виховувався в СРСР, знайде вдома десь у стосі старих листівок або в альбомах зразок творчості цього чудового художника. Його роботи настільки впізнавані, що підпис не потрібен.
Наприкінці 1990-го Володимир Зарубін створив листівку, яку вперше підписав українською “З Новим роком!”. 10 мільйонів таких карток видало Міністерство зв’язку Радянського Союзу. Ними вітали із початком 1991-го року.
